Архів новин

Робота конференції "Культурний контекст соціальної самоорганізації" в квітні 2005.

26 липня, 2005

І.С.Добронравова

Міжнародна міждисциплінарна наукова конференція

“Культурний контекст соціальної самоорганізації”.

Події, що відбуваються останнім часом в суспільстві, все частіше усвідомлюються суспільствознавством як соціальна самоорганізація. Спроби синергетичної реконструкціі середовища самоорганізаційних процесів демонструють необхідність, розглядаючи в якості елемента такого середовища людину, розширювати поняття соціального до того сенсу, який виникає на перетині усього комплексу соціальних наук: філософії, психології, культурології, соціології, антропології. Культура при цьому стає тим значущим контекстом, без якого обговорення проблем соціальної самоорганізації принципово неможливе.

Факультет соціології і психології Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, філософський факультет Київського Національного університету імені Тараса Шевченка та Українське синергетичне товариство провели 28-29 квітня 2005 року Міжнародну міждисциплінарну наукову конференцію “Культурний контекст соціальної самоорганізації”.

Конференція здійснила зустріч філософів, соціологів, психологів, культурологів у синергетичному просторі міждисциплінарних досліджень, створюваному постнекласичною наукою, для обговорення культурного виміру проблем соціальної самоорганізації.

На конференцію було запрошено доповідачів з Австрії та Росії. Тому для зручності наукового спілкування роботу було організовано на двох засіданнях. Засідання з робочою англійською мовою відбулось 28 квітня 2005 року, а засідання з українською та російською робочими мовами відбулось 29 квітня 2005 року. Обидва засідання відбувались у приміщенні факудьтету соціології і психології Червоного корпусу Київського Національного університету імені Тараса Шевченка і були забезпечені сучасною апаратурою для презентації наукових матеріалів доповідачів гостинними господарями, за що їм окрема подяка.

На першому засіданні головував декан факультету соціології і психології КНУ, член-кореспондент НАНУ, доктор історичних наук, професор Володимир Борисович Євтух. Тема засідання: Соціальна самоорганізація як предмет теоретичних досліджень і стратегій людської діяльності. Він же і розпочав засідання доповіддю Роль соціальної самооргвнізації у розвитку суспільства. Організатори конференції жодним чином не приховували зв”язку проблематики конференції з необхідністю осмислення подій Помаранчевої революції. Так що в першій же доповіді мова йшла не про соціальну свмоорганізацію взагалі і суспільство взагалі, а про польові соціологічні дослідження просто на Майдані і про теоретичні підстави тракувати їх результати як свідчення на користь розуміння того, що там відбувалося, в термінах соціальної самоорнанізації. І теоретичні твердження і емпіричні свідчення звучали не тільки переконливо, а й надзвичайно цікаво у невимушеному і емоційному викладі професора В.Б.Євтуха.

Запрошений доповідач з Навчально-дослідницького Центру Інформаційно-комуникаційних технологій і суспільства Університету м.Зальцбург (Австрія) професор Вольфганг Гофкіршнер зробив доповідь на тему Суспільство як система, що самоорганізується. Він зосередився на тому, які можливості відкриває нова парадигма системного мислення щодо еволюціонуючих систем і самоорганізації перед соціальними і гуманітарними науками. Зокрема, мова йшла про можливість подолати розколину між різними підходами в дослідженні суспільства: тими, що до вивчають соціальні дії і тими, що зосереджуються на суб”єктивних мотивах цих дій, а також про можливість подолати прірву між соціальними і природничими науками та між наукою та інженерною практикою. Спеціальну увагу було приділено ідеї про модельне розуміння соціальної будови за аналогією з матрьошкою. Доповідь була цікава аудиторії, яку складали, крім науковців, ще й студенти і аспіранти, не тільки змістом, а й досконалою і сучасною манерою комп”ютерної презентації. Молодий асистент професора з того ж таки університету в Зальцбурзі, магістр Роберт Бішлер вдало доповнив доповідь свого керівника виступом на тему Загальна теорія систем і соціальні цінності.

Завідуюча кафедри філософії і методології науки Київського Національного університету, президент Українського синергетичного товариства, доктор філософських наук, професор Ірина Серафимівна Добронравова представила доповідь, підготовлену спільно з Леонідом Самойловичем Фінкелем, консультантом з математичної обробки даних Київського Міжнародного Інституту соціології, на тему Динамічний хаос в українському соціумі як середовище соціальної самоорганізації. Ця доповідь знов привернула увагу до теоретичної синергетичної реконструкції нещодавнього минулого України та перспектив розвитку нашої країни. Зміст цієї та інших доповідей, а також подальша наукова дискусія та спілкування вже за рамками конференції багато що прояснили для наших закордонних колег. За їхнім власним зізнанням вони мали певні перестороги щодо ролі США в українських подіях. Тому так важливо було для них дізнатися про масштаби народних виступів і вислухати наукове їх тлумачення

Завідуючий відділу інформаційної безпеки та міжнародних інформаційних відносин, Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБО України професор Микола Андрійович Ожеван в доповіді Медіація як самоорганізація “соціального хаосу” звернувся до сучасних проблем існування людства з його глобальними небезпеками і ризиками і до методологічної спроможності синергетики допомогти у виробленні стратегій убезпечення життя людей. Завідуюча кафедри філософії Одеського державного медичного університету, професор Ірина Вікторівна Єршова – Бабенко також говорила про синергетичні стратегії, а саме про психосинергетичні стратегії людської діяльності.

Засідання було завершено виступом керівника проекту “Філософія природи” Благодійної организації “Центр практичної філософії”, кандидата філософських наук Юрія Олександровича Мєлкова Особистість як суб”єкт соціальної самоорганізації. Обговорюючи зазначену в назві тезу, він піддав критиці досить поширене в соціальній синергетиці уявлення про відсутність у соціальної самоорганізації суб”єкта і використав цей привід для уточнення відношення синергетики і діалектики.

На засіданні 29 квітня 2005 року з російською та українською робочими мовами головувала І.С.Добронравова. Тема засвдання: Соціальна самоорганізація як предмет теоретичних досліджень.

Професор Вольфганг Гофкіршнер знову зробив невелику доповідь. Цього разу вона супроводжувалась перекладом. Висвітливши сучасний стан системних досліджень складних систем, що еволюцітнують, і застосування до них теорій самоорганізації, він розповів про створення 2002 року у Відні Міжнародного наукового товариства Людвига Берталанфі. Його запрошення як голови цього товариства вступити до нього Українському синергетичному товариству було з вдячністю прийняте його членами, присутніми на засіданні .

В подальшому своєму перебігу засідання природнім чином поділилося на дві частини. В першій виступили запрошені доповідачі з Москви провідний науковий співробітник Інституту філософії Російської Академії наук, доктор філософських наук Лариса Павлівна Кіященко з доповіддю Етос постнекласичної науки як форма соціальної самоорганизації ( до постановки проблеми) і професор кафедри теорії і практики культури Російскої академії державної служби при Президенті Російської Федерації, доктор філософських наук, Ольга Миколаївна Астаф”ева з доповіддю Синергетичні ефекти мультикультурного середовища: реструктурування соціокультурної ідентичності. Але спершу за програмою зробили доповіді І.С.Добронравова (Динамічний хаос в українському соціумі як середовище соціальної самоорганізаці)ї і старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України, кандидат соціологічних наук Любов Дмитрівна Бевзенко (Ігрові та міфологічні соціальні структури як базові форми соціальної самоорганізації). Виступали ми російською мовою не тільки з ввічливості, а й тому, що хотіои бути зрозумілими московським колегам, бо у попередньому спілкуванні відчули деяку аберацію у їх сприйняті українських подій, що не дивно, зважаючи на позицію російських ЗМІ.

Доповіді киянок давали синергетичну інтерпретацію Помаранчевої революції ніби у двох ракурсах об”єктивістському у І.С.Добронравової з її аналізом графіків візуалізованих структур розподілу за рейтингом в просторі, утвореному кандидатами вибору, відповідних спільнот виборців (виборчих дільниць, адміністративних одиниць Укоаїни) та звернену до соціальної психології у доповіді Л.Д. Бевзенко з її виявленням міфів та ритуалів, що працювали як форми соціальної самоорганізації Майдану. Кожна з доповідачок не приховувала своєї прихильності до Помаранчевої революції, намагаючись при цьому здійснювати науковий підхід до неї. З точки зору методології постнекласичної науки це можливо, оскільки об”єктивність тут забезпечується не ігноруванням а усвідомленням ціннісних настанов дослідника. Цікавим поглядом з регіону доповнив ці доповіді виступ доцента кафедри філософії та соціології Сумського державного педагогічного університету, кандидат філософських наук Кочубей Наталії Василівни на тему Социальні трансформації як самоорганизація соціальних середовищ.

Треба сказати, що наші московські колеги надзвичайно адекватно відреагували на загальний настрій конференції. І справа не тільки в тому, що вони врешті краще стали розуміти ситуацію в Україні і як синергетично обізнані науковці, і як демократично налаштовані люди. У викладі своїк доповідей вони акцентували саме те, що резонувало з обговорюваною проблематикою. Л.П.Кіященко говорила про особливу ситуацію постнекласичної науки і про те, що її етос не може бути декларативно наперед заданий, а що він складається кожного разу своїм чином і є в цьому розумінні також феноменом самоорганізації. О.М.Астаф”єва зачепила надзвичайно важливу і для України, і для Росії тему соціокультурної ідентичності в мультикультурному середовищі. Доповіді викликали багато запитань і жваво обговорювались. Особливо цікава дискусія склалась між проф. Встаф”євою та доктором мистецтвознавства Корнієнко Неллі Миколаївною. Зрештою було вирішено обговорити тему самоорганізації мультикультурного середовища восени на спеціальному засвданні Круглого столу.

Друга половина засідання йшла українською мовою і була присвячена зокрема самоорганізації у просторі культури. Провідні доповіді за цією темою зробили директор Державного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса, доктор мистецтвознавства Неллі Миколаївна Корнієнко (Художня культура і проблема цілісності у синергетичному часопросторі) і старший научковий співробітник цього центру кандидат философських наук Олена Григорівна Левченко (Система Інтертекст як естетично-культурно- соціальний феномен). Взагалі співробітники цього центру взяли активну участь у конференції і виявили неабияке знання синергетичної методології і зацікавленість у співпраці з Українським синергетичним товариством, в багатодисциплінарній спільноті якого мистецтвознавці ще представлені не були.

Близькою до цієї проблематики була доповідь доцента кафедри української мови Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, кандидата філологічних наук Семенець Олени Олександрівни Проблема пам”яті мови в контексті лінгвосинергетики.

Доповіль проректора з наукової роботи Хмельницького гуманітарно-педагогічного університету, доктора філософських наук, професора Предборськрї Ірини Михайлівни Проблема національної ідентичності в українській освіті продемонструвала всю складність наявної в Україні ситуації і необзідність свідомої національної політики для створення сприятливих умов самоорганізації національної ідентичності у українських учнів, що зростають за обставин глобалізації в мультікультурному середовищі.

Завершилась конференція так би мовити методологічним акордом. Професор кафедри філософії та методології науки Київського національного університету, доктор філософських наук Лідія Іванівна Сидоренко розглянула Методологічний вимір этоса постнекласичного біологичного дослідження. Синергетична методологія в дослідженні соціальної самоорганізації була розглянута професором кафедри філософії Вінницького Нвціонального технічного університету доктор філософських наук Володимиром Сазоновичем Ратніковим Наукова раціональність, синергетичний підхід і границі передбачуваності. А доцент кафедри філософії та методології науки Київського Національного університету, кандидат філософських наук, доцентом Анатолій Іванович Пипич підбив підсумки дискусії у виступі Соціальне опосередкування у світлі дихотомії організації і самооррганізації.

Всі учасники конференції відзначили надзвичайно творчу і толерантну атмосферу наукової дискусії та високий рівень представленого на ній наукового доробку.

Матеріали конференції буде надруковано восени у збірці, яку збирається видати факультет соціології і психології та вивішено на сайті Українського синергетичного товариства http://www.synergetic.org.ua